Рішення про ставки податків та пільг на 2020 рік
У К Р А Ї Н А
Соколівська сільська рада
Пулинського району Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
Двадцять друга сесія 7-го скликання
від 21.06.2019 №
Про встановлення туристичного збору на
території Соколівської сільської ради
на 2020 рік
Відповідно до статті 7, пункту 10.3 статті 10, пункту 12.3 статті 12, статті 268 Податкового кодексу України, пункту 24 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , сільська рада
В И Р І Ш И Л А:
1. Встановити на території Соколівської сільської ради туристичний збір на 2020 рік.
2. Затвердити Положення про порядок обчислення та сплати туристичного збору на території Соколівської сільської ради згідно з додатком.
. 3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань планування, фінансів, бюджету , соціально-економічного розвитку та комунальної власності сільської ради.
4. Рішення сільської ради від 13.06.2018 року № 110 «Про встановлення туристичного збору на території Соколівської сільської ради на 2019 рік» та від 22.02.2019 року № 195 « Про внесення змін до рішення 10 сесії сільської ради 7-го скликання № 110 від 16.06.2018 р. «Про встановлення туристичного збору на території Соколівської сільської ради на 2019 рік», визнати такими, що втратили чинність
. 5. Рішення набирає чинності з 01 січня 2020 року.
.
Сільський голова А.В.Колесник
Додаток
до рішення Соколівської сільської
ради від 21.06. 2019 року №
П О Л О Ж Е Н Н Я
про порядок обчислення та сплати туристичного збору на території
Соколівської сільської ради
1. Загальні положення
1.1. Положення про порядок обчислення та сплати туристичного збору (далі у тексті –Положення) визначає правові засади його справляння у відповід-ності до Податкового кодексуУкраїни.
1.2. Туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевогобюджету.
1.3. Терміни, наведені у цьому Положенні вживаються у значеннях, визна-чених у Податковому кодексі України.
1.4. Норми цього Положення є обов’язковими для дотримання фізичними та юридичними особами, які є платниками туристичного збору, та контролю-ючими органами.
2. Платники збору
2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію Соколівської сільської ради та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:
а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму на території Соколівської сільської ради; б) особи, які прибули у відрядження;
в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
г) ветерани війни;
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д) діти віком до 18 років.
3. База справляння збору
3.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених пунктом 5.1. цього Положення, за вирахуванням податку на додану вартість.
3.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки.
4. Ставка збору
4.1. Ставка для внутрішнього туризму встановлюється у розмірі 0,5 відсотка від розміру мінімальної заробітної плати.
5. Податкові агенти
5.1. Справляння туристичного збору здійснюється:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу;
5.2. Відповідно до пункту 5.1. цього Положення визначити перелік податкових агентів зі справляння туристичного збору на території Соколівської сільської ради згідно з Додатком до цього Положення.
6. Особливості справляння та порядок сплати збору
6.1. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання..
6.2. Сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, до бюджету Соколівської сільської ради за місцезнаходженням
податкових агентів.
6.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
7. Контроль та відповідальність за порушення податкового законодавства
7.1. Контроль за дотриманням вимог податкового законодавства України щодо справляння туристичного збору на території Соколівської сільської ради здійснюють відповідні контролюючі органи.
7.2. За порушення податкового та іншого законодавства України при обчисленні та сплаті туристичного збору податкові агенти несуть відповіда-льність відповідно до чинного законодавства України.
Сільський голова А.В.Колесник
У К Р А Ї Н А
Соколівська сільська рада
Пулинського району Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
Двадцять друга сесія 7-го скликання
від 21.06.2019 №
Про встановлення транспортного
податку на території Соколівської
сільської ради на 2020 рік
Відповідно до статті 7, пункту 10.2 статті 10, пункту 12.3 статті 12, статті 267 Податкового кодексу України, пункту 24 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська рада
В И Р І Ш И Л А:
1. Встановити на території Соколівської сільської ради транспортний податок на 2020 рік.
2. Затвердити Положення про порядок обчислення та сплати транспортного податку на території Соколівської сільської ради згідно з додатком.
3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань планування, фінансів, бюджету , соціально-економічного розвитку та комунальної власності сільської ради.
4. Рішення Соколівської сільської ради від 13.06.2018 № 108 «Про встановлення транспортного податку на території Соколівської сільської ради на 2019 рік» визнати таким, що втратило чинність
. 5. Рішення набирає чинності з 01 січня 2020 року.
.
Сільський голова А.В.Колесник
Додаток
до рішення Соколівської сільської
ради від 21.06. 2019 року №
П О Л О Ж Е Н Н Я
про порядок обчислення та сплати транспортного податку на
території Соколівської сільської ради
1. Загальні положення
1.1. Положення про порядок обчислення та сплати транспортного податку (далі у тексті – Положення) визначає правові засади його справляння та обов’язкові елементи податку у відповідності до Податкового кодексу України.
1.2. Транспортний податок входить до складу податку на майно, який належить до місцевих податків.
1.3. Терміни, наведені у цьому Положенні вживаються у значеннях, визначених у Податковому кодексі України.
1.4. Норми цього Положення є обов’язковими для дотримання фізичними та юридичними особами-платниками транспортного податку, та контролю-ючими органами.
2. Платники податку
2.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що є об’єктами оподаткування.
3. Об’єкти оподаткування
3.1. Об’єктами оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
. 4. База оподаткування
4.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподат-кування відповідно до пункту 3.1. цього Положення.
5. Ставка податку та податковий період
5.1. Ставка податку становить 25 000 гривень на календарний рік за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 3.1. цього Положення.
5.2. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
6. Порядок обчислення та сплати податку
6.1. Обчислення суми податку з об’єкта (об’єктів) оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове (податкові) повідомлення-рішення про сплату суми (сум) податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації
до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
6.2. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за встановленою формою.
. 6.3. У відповідності до підпункту 267.7.1. пункту 267.7. статті 267 Податкового кодексу України транспортний податок сплачується за об’єкти оподаткування, які зареєстровані на території Соколівської сільської ради і зараховується до сільського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
7. Строки сплати податку
7.1. Транспортний податок сплачується:
– фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
– юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
8. Контроль та відповідальність за порушення податкового законодавства
8.1. Контроль за дотриманням вимог податкового законодавства України щодо справляння транспортного податку на території Соколівської сільської ради здійснюють відповідні контролюючі органи.
8.2. За порушення податкового та іншого законодавства України при обчисленні та сплаті транспортного податку платники податку несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.
Сільський голова А.В.Колесник
У К Р А Ї Н А
Соколівська сільська рада
Пулинського району Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
Ддвадцять друга сесія 7-го скликання
від 21.06.2019 №
Про встановлення податку на нерухоме
майно, відмінне від земельної ділянки,
на території Соколівської сільської ради
на 2020 рік
Відповідно до статті 7, пункту 10.3 статті 10, пункту 12.3 статті 12, статті 266 Податкового кодексу України, пункту 24 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , сільська рада
В И Р І Ш И Л А:
1. Встановити на території Соколівської ради податок на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки на 2020 рік додаток 1.
2. Затвердити Положення про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території Соколівської сільської ради згідно з додатком 2.
3.Встановити пільги для фізичних та юридичних осіб, наданих відповідно до пп.266.4.2 п.266.4 ст.266 Податкового кодексу України, із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2020 рік додаток 3.
4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань планування, фінансів, бюджету , соціально-економічного розвитку та комунальної власності сільської ради.
5. Рішення Соколівської сільської ради від 13.06.2018 року № 106 «Про встановлення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Соколівської сільської ради на 2019 рік», визнати таким, що втратило чинність.
. 6. Рішення набирає чинності з 01 січня 2020 року.
Сільський голова А.В.Колесник
Додаток
до рішення Соколівської сільської
ради від 21.06.2019 року №
П О Л О Ж Е Н Н Я
про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно,
відмінне від земельної ділянки, на території Соколівської сільської ради
1. Загальні положення
1.1. Положення про порядок обчислення та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі у тексті – Положення), визначає правові засади справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та його елементи у відповідності до Податкового
кодексу України.
1.2. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, входить до складу податку на майно, який належить до місцевих податків.
1.3. Терміни, наведені у цьому Положенні вживаються у значеннях, визначених у Податковому кодексі України.
1.4. Норми цього Положення є обов’язковими для дотримання фізичними та юридичними особами – власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, контролюючими органами, а також суб‘єктами державної реєстрації прав на нерухоме майно та державними реєстраторами прав на нерухоме майно.
2. Платники податку
2.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об?єктів житлової та/або не житлової нерухомості, розташованої на території Соколівської сільської ради.
2.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
- якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
- якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
- якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
3. Об’єкти оподаткування
3.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
3.2. Не є об’єктом оподаткування:
– об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого
бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
– об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;
– будівлі дитячих будинків сімейного типу;
– гуртожитки;
– житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням Соколівської сільської ради;
– об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
– об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
– будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
– будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
– об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;
– об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська
діяльність;
– будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;
– об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.
4. База оподаткування
4.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
4.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислює-ться контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних
документів платника податків, зокрема документів на право власності.
4.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
5. Пільги із сплати податку
5.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартир/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
6. Ставки податку та податковий період
6.1. Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб на території Соколівської сільської ради, встановлюються рішенням сільської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів за
нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
6.2. Встановити ставки для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості згідно з додатком 2 до цього Положення.
6.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
7. Порядок обчислення суми податку та строки подання звітності
Встановити, що обчислення сум податку здійснюється відповідно до вимог пунктів 266.7 та 266.8 статті 266 Податкового кодексу України у наступному порядку:
7.1 Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 5.1 пункту 5 цього Положення, та відповідної ставки податку,
встановленої підпунктом 6.2. пункту 6 цього Положення;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 5.1 пункту 5 цього Положення, та відповідної ставки податку, встановленої підпунктом 6.2. пункту 6 цього
Положення;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у томучислі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 5.1 пункту 5 цього Положення, та відповідної ставки податку, встановленої підпунктом 6.2. пункту 6 цього Положення;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього пункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості;
ґ) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи-платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього пункту, збільшується на
25 тис. гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів
нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 7.1 цього Положення та відповідні платіжні реквізити для зарахування податку, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової
адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в
десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень просплату податку фізичним особам-нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
7.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
– об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебуваютьу власності платника податку;
– розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
– права на користування пільгою із сплати податку;
– розміру ставки податку;
– нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника
податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
7.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні
для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
7.5. Платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподат-кування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми
рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою-платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
7.6. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
8. Строки сплати податку
8.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:
– фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
– юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
9. Відповідальність за порушення податкового законодавства
та контроль відповідними органами
9.1. Контроль за дотриманням вимог податкового законодавства України щодо справлянняподатку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на території Соколівської сільської ради здійснюють відповідні контролюючі органи.
9.2. За порушення податкового та іншого законодавства України при сплаті податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за неподання чи порушення порядку заповнення та термінів подання податкової декларації контролюючим органам, за недостовірність наданої інформації платники податку несуть відповідальність відповідно до чинного
законодавства України.
Сільський голова А.В.Колесник
У К Р А Ї Н А
Соколівська сільська рада
Пулинського району Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
Двадцять друга сесія 7-го скликання
від 21.06.2019 №
Про встановлення плати за землю на
території Соколівської сільської ради
на 2020 рік
Відповідно до статті 7, пункту 10.2 статті 10, пункту 12.3 статті 12, статей 269, 270, 271, 273, 274, 277, 281-289 Податкового кодексу України, пункту 24 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ,Соколівська сільська рада
В И Р І Ш И Л А:
1. Установити на території Соколівської сільської ради плату за землю на 2020 рік (додаток 1,2 )
2. Затвердити Положення про порядок обчислення та сплати плати за землю на території Соколівської сільської ради згідно з додатком 3
3.Установити пільги для фізичних та юридичних осіб, надані відповідно до пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України,за переліком згідно з додатком 4.
4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань планування, фінансів, бюджету , соціально-економічного розвитку та комунальної власності сільської ради.
5. Рішення Соколівської сільської ради від 13.06.2018 № 109 «Про встановлення плати за землю на території Соколівської сільської ради на 2019 рік» та від 22.02.2019 р. № 194 «Про внесення змін до рішення 10 сесії сільської ради 7-го скликання № 109 від 13.06.2018 р. «Про встановлення плати за землю на території Соколівської сільської ради на 2019 рік», визнати такими, що втратили чинність.
6. Рішення набирає чинності з 01 січня 2020 року
Сільський голова А.В.Колесник
Додаток 3
до рішення Соколівської сільської
ради від 21.06.2019 року №
П О Л О Ж Е Н Н Я
про порядок обчислення та сплати плати за землю на території
Соколівської сільської ради
1. Загальні положення
1.1. Положення про порядок обчислення та сплати плати за землю (далі – Положення) визначає правові засади справляння плати за землю та її елементи у відповідності до Податкового кодексу України.
1.2. Плата за землю входить до складу податку на майно, який належить до місцевих податків.
1.3. Терміни, наведені у цьому Положенні, вживаються у значеннях, визначених у Податковому кодексі України.
1.4. Норми цього Положення є обов’язковими для дотримання фізичними та юридичними особами – власниками земельних ділянок та землекористу-вачами, органами виконавчої влади, що реалізовують державну політику у сфері земельних відносин, а також суб‘єктами державної реєстрації прав та державними реєстраторами прав на нерухоме майно.
1.5. Плата за землю справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
2. Платники земельного податку
2.1. Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (п аїв), землекористувачі, чиї земельні ділянки розташовані на території Соколівської сільської ради.
2.2. Особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
3. Об?єкти оподаткування
3.1. Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
4. База оподаткування земельним податком
4.1. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України або площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
5. Ставки земельного податку та податковий період
5.1. Встановити ставки земельного податку згідно з додатком до цього Положення.
5.2. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
5.3. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року(для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власностіта/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
6. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб
6.1. Від сплати податку звільняються:
6.1.1. інваліди першої і другої групи;
6.1.2. фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
6.1.3. пенсіонери (за віком);
6.1.4. ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
6.1.5. фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
6.2. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб підпунктом 6.1. цього Положення, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
6.2.1. для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
6.2.2. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара;
6.2.3. для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
6.2.4. для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
6.2.5. для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
6.3. Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
6.4. Якщо фізична особа, визначена у підпункті 6.1. цього Положення, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання або зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
6.5. Встановити пільги щодо сплати земельного податку для окремих категорій громадян згідно з Додатком 2 до цього Положення.
7. Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб
7.1. Від сплати податку звільняються:
7.1.1. дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
7.2. Встановити пільги щодо сплати земельного податку для окремих категорій юридичних осіб згідно з Додатком 2 до цього Положення.
8. Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком
8.1. Не сплачується податок за:
8.1.1. землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:
– майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі
яких 100% акцій (часток, паїв) належить державі;
8.1.2. земельні ділянки кладовищ;
8.1.3. земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встанов-леному законом порядку.
9. Особливості користування пільгами по платі за землю
9.1. Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.
9.2. Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.
Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.
10. Порядок обчислення плати за землю та строки подання звітності
Встановити, що обчислення сум податку здійснюється відповідно до вимог пунктів 286.1 286.7 статті 286 Податкового кодексу України у наступному порядку:
10.1. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельнихвідносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництващомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну
для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
10.2. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового
кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації(фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка(витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка
подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
10.3. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
10.4. За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяц я, що настає за звітним.
У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.
10.5. Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за
формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 Податкового кодексу України.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особидо іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
10.6. За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:
– у рівних частинах – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше невстановлено судом;
– пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;
– пропорційно належній частці кожної особи – якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.
За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.
10.7. Юридична особа зменшує податкові зобов’язання із земельного податку на суму пільг,які надаються фізичним особам відповідно до пункту 5 цього Положення за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.
Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов'язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для безоплатного паркування
(зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які
перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.
11. Строки та порядок сплати плати за землю
11.1. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
11.2. Облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.
11.3. Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім
календарним днем податкового (звітного) місяця.
11.4. Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім
календарним днем податкового (звітного) місяця.
11.5. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Фізичними особами у сільській та селищній місцевості земельний податок може сплачуватися через каси сільської ради за квитанцією про приймання податкових платежів, форма якої встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України.
11.6. При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
11.7. У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекори-стувачами податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
12. Орендна плата
12.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
12.2. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
12.3. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
12.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється з урахуванням вимог пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України.
12.5. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
12.6. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог підпунктів 5.2.-5.3. та пункту 11 цього Положення.
13. Відповідальність за порушення податкового законодавства
та контроль відповідними органами
13.1. Контроль за дотриманням вимог податкового законодавства України щодо справляння плати за землю на території Соколівської сільської ради здійснюють відповідні контролюючі органи.
13.2. За порушення податкового та іншого законодавства України при справлянні плати за землю, за неподання чи порушення порядку заповнення та термінів подання податкової декларації контролюючим органам, за недостовірність наданої інформації платники податку несуть відпові-дальність відповідно до чинного законодавства України.
У К Р А Ї Н А
Соколівська сільська рада
Пулинського району Житомирської області
Р І Ш Е Н Н Я
22 сесія 7-го скликання
від 21.06.2019 №
Про встановлення єдиного податку на
території Соколівської сільської ради
на 2020 рік
Відповідно до статті 7, пункту 10.2 статті 10, пункту 12.3 статті 12, статей 291-300 Податкового кодексу України, пункту 24 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Соколівська сільська рада
В И Р І Ш И Л А
1. Установити на території Соколівської сільської ради єдиний податок.
2. Затвердити Положення про порядок обчислення та сплати єдиного податку на території Соколівської сільської ради згідно з додатком.
3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань планування, фінансів, бюджету , соціально-економічного розвитку та комунальної власності сільської ради.
4. Рішення Соколівської сільської ради від 13.06.2018 № 107 «Про встановлення єдиного податку на території Соколівської сільської ради на 2019» визнати таким, що втратило чинність.
. 5. Рішення набирає чинності з 01 січня 2020 року.
Сільський голова А.В.Колесник
ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням Соколівської сільської
ради від 21.06.2019 року №
П О Л О Ж Е Н Н Я
про порядок обчислення та сплати єдиного податку на території
Соколівської сільської ради
1. Загальні положення
1.1. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визна- чених Податковим кодексом України, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
1.2. Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування та зареєструватися платником єдиного податку в порядку і на умовах, визначених Податковим кодексом України та цим Положенням.
1.3. Суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група – фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 тис. гривень;
2) друга група – фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або. продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебу-вають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1,5 млн. гривень.
3) третя група – фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5,0 млн. гривень;
4) четверта група – сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка
сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75%.
1.4. При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку-фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку, а також працівники, призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
При розрахунку середньооблікової кількості працівників застосовується визначення, встановлене Податковим кодексом України.
1.5. Під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:
– виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;
– послуги з ремонту взуття;
– виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовлення м;
– виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;
– виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;
– виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;
– виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;
– виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;
– послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;
– виготовлення та в’язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;
– послуги з ремонту трикотажних виробів;
– послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;
– виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;
– технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів заіндивідуальним замовленням;
– послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;
– послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів; – послуги з ремонту годинників;
– послуги з ремонту велосипедів;
– послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;
– виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;
– послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку таметаловиробів;
– послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;
– послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;
– вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;
– послуги перукарень;
– ритуальні послуги;
– послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;
– послуги домашньої прислуги;
– послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.
2. Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку
2.1. Доходом платника єдиного податку є:
– для фізичної особи-підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній підпунктом 2.3 цього Положення. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові
виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна,яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності; – для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень
такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріа-льній формі, визначеній підпунктом 2.3. цього Положення.
3. Ставки податку
3.1. Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у межах до 10% від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств або загального оподатковуваного доходу фізичної особи-підприємця; податкового (звітного) року (далі – прожитковий мінімум), другої групи – у межах до 20% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року
(далі – мінімальна заробітна плата), третьої групи – у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
3.2. Установити ставки єдиного податку для платників першої групи в залежності від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць згідно з Додатком до цього Положення.
3.3. Установити ставки єдиного податку для платників другої групи в залежності від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць згідно з Додатком до цього Положення.
3.4. Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3% доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом України;
2) 5% доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
3.5. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи ( фізичні особи-підприємці) у розмірі 15%:
– до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1), 2) і 3) пункту 1.3. цього Положення;
– до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;
– до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений уцьому Положенні;
– до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;
– до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності,яка не передбачена у підпунктах 1) або 2) пункту 1.3. цього Положення відповідно.
3.6. Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 3.4. цього Положення:
– до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3) пункту 1.3. цьогоПоложення;
– до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цьому Положенні;
– до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.
3.7. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.
3.8. Для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування.
4. Податковий (звітний) період
4.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
4.2. Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
4.3. Для суб’єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку із сплати інших податків і зборів, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником
єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
4.4. Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які дозакінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
Для зареєстрованих в установленому законом порядку суб’єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої
групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
4.5. Для суб’єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому
погашено такі податкові зобов'язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.
4.6. У разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення
державної реєстрації такого припинення.
4.7. У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.
5. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку
Встановити, що порядок нарахування та строки сплати податку здійснюється відповідно до вимог статті 295 Податкового кодексу України у наступному порядку:
5.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
5.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
5.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
5.4. Сплата єдиного податку платниками першої – третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.
5.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використо-вують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності,
якщо вона триває 30 і більше календарних днів.
5.6. Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого пункту 5.1 і пункту 5.5 цього Положення, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.
Помилково та/або надміру сплачені суми єдиного податку підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
5.7. Єдиний податок, нарахований за перевищення обсягу доходу, сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
5.8. У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльностіподаткові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого
органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації.
5.9. Платники єдиного податку четвертої групи:
5.9.1. самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України;
5.9.2. перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок бюджету Соколівської сільської ради.
6. Ведення обліку і складання звітності платниками єдиного податку
Встановити, що ведення обліку і складання звітності платниками податку здійснюється відповідно до вимог статті 296 Податкового кодексу України у наступному порядку:
6.1. Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
6.2. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
6.3. Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Податкового кодексу України.
6.4. Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески,
визначені пунктом 5.1. цього Положення.
6.5. Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
7. Особливо
09:08 12.07.2019
